Перший стаціонарний зерновий елеватор, побудований в Миколаєві
Перший стаціонарний зерновий елеватор, побудований в Миколаєві у 1893 р., був найсучаснішим для свого часу, найпотужнішим та одним з перших, побудованих на той час у Росії. Його вартість складала 831 тис. руб. Місто безоплатно виділило Харківсько-Миколаївській залізниці – замовнику будівництва, необхідні землі на березі Південного Бугу і взяло участь у витратах на замощення портової території (бл. 700 тис. руб.)
Елеватор був побудований за проектом інженерів Ф.Н. Кноррінта та
А.В. Боффемеля і складався з двох окремих елеваторних башт і двох
дерев’яних корпусів з засічними відділеннями (силосами),
окрім того було машинне відділення і котельня. Прив’язку до місцевості порту
виконав начальник робіт Миколаївського комерційного
порту інженер Д.Д. Гнусін. Під фундамент споруди було вбито 4 397
паль через глибоке розташування твердих грунтів.
Перший елеватор
в МКП (з листівки поч. ХХ ст.)
Елеватор уміщував 28 829 т хлібопродуктів. За годину він був
спроможний прийняти 24 вагони та відвантажити 36 вагонів зерна. Елеватор подавав хлібні грузи
водночас на 3 пароплави. Введення в експлуатацію елеватора значно збільшило
пропускну спроможність порту.
Подальша історія першого миколаївського елеватора така. У 1911–1912 рр.
проводиться його модернізація: заміна
механічної передачі на електричну, заміна випускних труб на конвеєрну галерею,
яка давала змогу вантажити зерно на судно, що стояло у будь-якому місці на
набережній.
Галерея Миколаївського
елеватора після модернізації
У радянський період, у квітні 1923 р., половина елеватора згоріла в
результаті підпалу робітниками, які в такий спосіб виказали протест проти
вивозу хліба під час голоду.
До Другої світової війни половина елеватора експлуатувалася, після війни
його не відновлювали, і кам'яна колона простояла до 2000 р., коли була
прибрана методом спрямованого промислового вибуху.
Руйнування кам’яної колони елеватору у 2000 р.